Шесть типографических нюансов, отличающих профессиональный логотип от самодельного

Шість типографічних нюансів, що відрізняють професійний логотип від саморобного

Нюанс первый. Ариал Нюанс перший. Аріал
Ця стаття присвячена не порів­нянню Гельветики і Аріала. Про це напи­сани гігабайти тексту. Ця стаття про те, що не треба в логотипах вико­рис­тову­вати погано зроблені шрифти. Хоча, куди ж без порівняння…

В двох словах: якщо в логотипі присутній шрифт Аrial, далі говорити про логотип безглуздо. Ось так жорстко і без двозначності. Чому?

Коротко історія тут така. У 1956 в Швейцарії був створений шрифт Neue Haas Grotesk, пізніше перейменований в Helvetica. Цей шрифт абсолютно точно вписався в ідеї мінімалізму і функціоналізму, що панували в повоєнній Європі. У графічному дизайні Helvetica зробила навіть не переворот  революцію.

Природно, цей шрифт виник не на порожньому місці. Гельветика  це неогротеск. Гротески ж існували задовго до Гельветики. Наприклад, Akzidenz-Grotesk з'явився на ринку аж в 1896 році. А перший достоменно відомий  в 1816. Але ретельно опрацьовані пропорції літер Гельветики, вивірене поєднання заповненого і порожнього простору в рядку та інші її якості зробили Гельветику безумовним і однозначним лідером в дизайні того часу і одним з кращих шрифтів всіх часів. До 50-річного ювілею Гельветики навіть було знято фільм, і схоже, це єдиний фільм про шрифт.

На основі Гельветики було створено безліч логотипів.

У 1984 Helvetica, точніше Helvetica Neue, стає одним з основних шрифтів Apple, тим самим, отримуючи новий імпульс в своїй переможній ході по планеті.

Коли фірмі Microsoft знадобився неогротеск для своеї ОС Windows, Гельветика була вже зайнята головним конкурентом, і щоб її використовувати треба було платити лицензійні відрахунки. З цієї причини або з якоїсь іншої було вирішено зробити свій неогротеск. Їм став Monotype Grotesque, пізніше перейменований в Arial.

Всупереч розхожій думці, Arial  це не перероблена Helvetica. Це неогротеск на основі Akzidenz-Grotesk, щоправда маючий пропорції Гельветики. Шрифт вийшов посередній. Він відразу отримав від європейських дизайнерів назву «погана Гельветика» і залишився б непомітним явищем, якби б не Windows.

У Аріала, безумовно, є свої незаперечні переваги. Це, можливо, самий повний по набору символів шрифт (51 180 символів станом на березень 2019 р., повна версія шрифту важить більше 20 Mb), він прекрасний для електронних таблиць і електронних листів. Але не для дизайну! Навіщо використовувати «погану Гельветику» якщо є справжня?

До речі, перш ніж лаяти авторів Аріала, уявіть себе на їхньому місці. Поставлено завдання: зробити шрифт, максимально схожий на Гельветику, але не Гельветику! Спробуйте! Та ще задачка!

«Поганою Гельветикою» АрІал назвали західні дизайнери ще до виходу кириличної частини цього шрифту. А ось коли на початку 90-х вийшла Windows 3.1 для Центральної та Східної Європи з кирилизованими шрифтами, трапилася катастрофа. Кирилиця в Аріалі жахлива. Її робили люди, що мало розуміють в цих літерах. Корявий малюнок літер, неправильні пропорції… Жах!

Просто подивіться. Зверху Гельветика, знизу Аріал.

Подивіться на ширину «г», «ґ», «ж», «к», «л». Літера «к» взагали являє собою обрізану «ж». Що принципова помілка. Порівняйте з Гельветикою.

Справедливості заради скажу, що і в Гельветиці малюнок кириличної «к» неправильний, не кириличний, а латинський. І, як наслідок, малюнок «ж» теж неправильний. Тобто, кирилична частина Гельветики сильно поступається по чистоті її латініческой частини, але, все ж, грубих помилок там менше, ніж в Аріалі. Важка це справа  малювати шрифт невідомого тобі алфаві ту.

Але, на той момент, і ще років 20 комп'ютери Еппл  це рідкість, а Винда всюди. А Аріал  один з небагатьох кирилізованих гротесків, І хоча вже існує прекрасна Прагматика від Паратайп, Аріал починають нещадно пхати в усе, що можна. У тому числі і у логотипи. Наносячи, тим самим, непоправної шкоди художньому смаку, і психіці взагалі, цілого покоління.

І ось ми маємо: покоління європейців, які виросли на досконалій Гельветиці. І покоління пострадянських, які виросли на кривій кирилиці Аріала.

Так що. Любі дизайнери! Не використовуйте Arial, якщо вам дорога своя репутація. Любі замовники! Женіть в шию дизайнерів, які надіслали вам логотип на Аріалі!

Эта статья посвящена не срав­нению Гельветики и Арила. Об этом напи­саны гигабайты текста. Эта статья о том, что не нужно в логотипах ис­поль­зо­вать плохо сделанные шрифты. Хотя, куда же без сравнения…

В двух словах: если в логотипе присутствует шрифт Аrial, далее говорить о логотипе бессмысленно. Вот так жестко и без двусмысленности. Почему?

Коротко история тут такая. В 1956 в Швейцарии был создан шрифт Neue Haas Grotesk, позже переименованный в Helvetica. Этот шрифт абсолютно точно вписался в идеи минимализма и функционализма, господствовавшие в послевоенной Европе. В графическом дизайне Helvetica совершила даже не переворот  революцию.

Естественно, этот шрифт возник не на пустом месте. Гельветика  это неогротеск. Гротески же существовали задолго до Гельветики. Например, Akzidenz-Grotesk появился на рынке аж в 1896 году. А первый из известных  в 1816. Но тщательно проработанные пропорции букв Гельветики, выверенное сочетание заполненного и пустого пространства в строке и прочие её качества сделали Гельветику безусловным и однозначным лидером в дизайне того времени и одним из лучших шрифтов всех времен. К 50-летнему юбилею Гельветики даже был снят фильм, и похоже, это единственный фильм о шрифте.

На основе Гельветики было создано огромное количество логотипов.

В 1984 Helvetica, точнее Helvetica Neue, становится одним из основных шрифтов Apple, тем самым, получая новый импульс в своем победном шествии по планете.

Когда фирме Microsoft потребовался неогротеск для своей ОС Windows, Гельветика была уже занята главным конкурентом, и чтобы ее использовать, надо было платить лицензионные отчисления. По этой причине или по какой-то другой было решено сделать свой неогротеск. Им стал Monotype Grotesque, позже переименованные в Arial.

Вопреки расхожему мнению, Arial  это не переделанная Helvetica. Это неогротеск на основе Akzidenz-Grotesk, правда имеющий пропорции Гельветики. Шрифт получился средненький. Он сразу получил от европейских дизайнеров название «плохая гельветика» и остался бы незаметным явлением, если бы не Windows.

У Ариала, безусловно, есть свои неоспоримые достоинства. Это, возможно, самый полный по набору символов шрифт (51 180 знаков по состоянию на март 2019 г., полная версия шрифта весит более 20 Mb), он прекрасен для электронных таблиц и электронных писем. Но не для дизайна! Зачем использовать «плохую гельветику» если есть настоящая?

Кстати, прежде чем ругать авторов Ариала, представьте себя на их месте. Поставлена задача: сделать шрифт, максимально похожий на Гельветику, но не Гельветику! Попробуйте! Та еще задачка!

«Плохой гельветикой» Ариал назвали западные дизайнеры еще до выхода кириллической части этого шрифта. А вот когда в начале 90-х вышла Windows 3.1 для Центральной и Восточной Европы с кириллизированными шрифтами, случилась катастрофа. Кириллица в Ариале ужасна. Ее делали люди, мало понимающие в этих буквах. Корявый рисунок букв, неправильные пропорции… Грусть!

Просто посмотрите. Сверху Гельветика, внизу Ариал

Посмотрите на ширину «г», «ж», «к», «л». Буква «к» вообще представляет собой обрезаную «ж». Что принципиально неправильно. Сравните, как ширины «к» и половины «ж» соотносятся в той же Гельветике.

Справедливости ради скажу, что и в Гельветике рисунок кириллической «к» неправильный, не кириллический, а латинский. И, как следствие, рисунок «ж» тоже неправильный. То есть, кириллическая часть Гельветики сильно уступает по чистоте ее латинической части, но, все же, грубых ошибок там меньше, чем в Ариале. Тяжелое это дело  рисовать шрифт неведомого тебе алфавита.

Но на тот момент и еще лет 20 компьютеры Эппл  это редкость, а Винда везде. А Ариал  один из немногих кириллизированных гротесков. И хотя уже существует прекрасная Прагматика от Паратайп, Ариал начинают нещадно совать во всё, что можно. В том числе и логотипы. Нанося, тем самым, непоправимый вред художественному вкусу, и психике вообще, целого поколения.

И вот мы имеем: поколения европейцев, выросших на совершенстве Гельветики. И поколение постсоветских, выросших на кривой кириллице Ариала.

Так что. Дорогие дизайнеры! Не используйте Ариал, если вам дорога своя репутация. Дорогие заказчики! Гоните в шею дизайнеров, приславших вам логотип на Ариале!